Перемишлянський опорний заклад
загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1
Перемишлянської міської ради
Львівського району Львівської області
Стоп! Булінг!
Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг" розуміють агресивну поведінку щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.
Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.
Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.
Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу?
-
Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
-
Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
-
Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
-
Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
-
Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
-
Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
-
Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
-
Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
-
Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
Що робити батькам?
-
У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
-
Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
-
Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
-
Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
-
Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
-
Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
-
Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
-
Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
-
Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
-
Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
-
Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
-
Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
-
Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
-
Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Куди телефонувати у випадках домашнього насильства
-
Національна поліція – 102 для повідомлення про факт насильства
-
Урядовий контактний центр – 15 47, де цілодобово надають інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які потерпіли від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, консультують з питань насильства стосовно дітей або загрози вчинення такого насильства
-
Система безплатної правової допомоги – 0 800 213 103
-
Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації – 0 800 500 335 або 116 123
Що корисного почитати
Булінг у закладі освіти: як діяти педагогу
Запобігання та протидія домашньому насильству
Роз'яснення МОН щодо реагування на булінг у закладі освіти